День Незалежності
27/8/07 09:05![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
homo_feriensНайперше, що запам'яталося, - це спека...
Я поїхала на Фестиваль громадських організацій м. Києва під аркою Дружби Народів. Людей, незважаючи на оскаженіле сонце, було чимало...Я почала ходити від намета до намета, розпитувати, придивлятися. Затрималася біля представників якоїсь психологічної школи - як я зрозуміла, це напіврелігійна школа, вони нібито кришнаїди, проте "упор" роблять усе ж більше на психологію. Представниця організації - одягнена, чомусь, по-клоунськи, запропонувала мені витягнути картку - одну із багатьох, на яких були написані різні людські якості. Та картка мала означати мою основну рису. Я витягла слово "доброта". Наступна картка, це, типу, те, через що зі мною прагнуть спілкуватися люди, - чесність; а третя витягнута мною картка мала означати ту рису, яка допомагагає моїм негативним емоціям не переходити в стреси. Ентузіазм. Далі мені запропонували подумати, від чого негативного я хотіла б позбавитися, і витягнути натомість - вже з інших карток - щось нове, хороше. Я отримала "Любовь". Потім я пішла "тусуватися" до інших наметів. Назбирала інформаційних матеріалів.В цей час на відкритій сцені виступали оркестри.Все б класно, але організатори не потурбувалися зрбити для музикантів хоч якийсь навіс від сонця, тому я їм дуже співчувала. А от глядачам було простіше.На їхні місця якраз падала тінь.Не легше було і маленьким дівчатам, які прямо під аркою, теж на пекучому сонці, виконували східні танці... Потім усіх привітав заступник міського голови Сергій Рудик, який теж приїхав на свято.
Нікого зі знайомих я в той день у Києві не зустріла. І сама нікому не надзвонювала і не нав'язувалася. Привітала з Днем Незалежності смс-ками.
Після фестивалю пройшлася книжковими крамницями.Виявилося, що знайти якісь твори Марка Твена, крім дитячих ("Том Сойєр", "Принц і Злидар"...)- проблематично. Хоча була тільки в "Знаннях" і у книгарні в "Глобусі". Нічого не купивши, крім прохолоджувального напою,
сіла в метро. У вагонах було ще гарячіше. Приїхавши до Броварів, проминувши сквер Шевченка і зайшовши у наш затишний дворик із затінком крислатих дерев, я відчула справжнє блаженство.
Я поїхала на Фестиваль громадських організацій м. Києва під аркою Дружби Народів. Людей, незважаючи на оскаженіле сонце, було чимало...Я почала ходити від намета до намета, розпитувати, придивлятися. Затрималася біля представників якоїсь психологічної школи - як я зрозуміла, це напіврелігійна школа, вони нібито кришнаїди, проте "упор" роблять усе ж більше на психологію. Представниця організації - одягнена, чомусь, по-клоунськи, запропонувала мені витягнути картку - одну із багатьох, на яких були написані різні людські якості. Та картка мала означати мою основну рису. Я витягла слово "доброта". Наступна картка, це, типу, те, через що зі мною прагнуть спілкуватися люди, - чесність; а третя витягнута мною картка мала означати ту рису, яка допомагагає моїм негативним емоціям не переходити в стреси. Ентузіазм. Далі мені запропонували подумати, від чого негативного я хотіла б позбавитися, і витягнути натомість - вже з інших карток - щось нове, хороше. Я отримала "Любовь". Потім я пішла "тусуватися" до інших наметів. Назбирала інформаційних матеріалів.В цей час на відкритій сцені виступали оркестри.Все б класно, але організатори не потурбувалися зрбити для музикантів хоч якийсь навіс від сонця, тому я їм дуже співчувала. А от глядачам було простіше.На їхні місця якраз падала тінь.Не легше було і маленьким дівчатам, які прямо під аркою, теж на пекучому сонці, виконували східні танці... Потім усіх привітав заступник міського голови Сергій Рудик, який теж приїхав на свято.
Нікого зі знайомих я в той день у Києві не зустріла. І сама нікому не надзвонювала і не нав'язувалася. Привітала з Днем Незалежності смс-ками.
Після фестивалю пройшлася книжковими крамницями.Виявилося, що знайти якісь твори Марка Твена, крім дитячих ("Том Сойєр", "Принц і Злидар"...)- проблематично. Хоча була тільки в "Знаннях" і у книгарні в "Глобусі". Нічого не купивши, крім прохолоджувального напою,
сіла в метро. У вагонах було ще гарячіше. Приїхавши до Броварів, проминувши сквер Шевченка і зайшовши у наш затишний дворик із затінком крислатих дерев, я відчула справжнє блаженство.
Tags: