Дитя Чорнобиля

Вирішила зустрітися в реалі з тим диваком, що мені пише (про це детальніше у попередніх постах),
і все нарешті з"ясувати.Але зустріч уже кілька разів переносив він сам.То "захворів", то "ще не одужав", то просто переносив - без пояснень.Мали зустрітися сьогодні.Але він знову вирішив:"Краще завтра".Зовсім не хочеться на нього витрачати день, але якщо вже взялася... Коли ми вперше домовилися про зустріч, я відчувала хвилювання, бо не знала, до кого йду і чим все це скінчиться. Хоча й сказала собі :"Треба".А тепер пофіг.Бо, здається, він сам невпевнений(тільки не знаю, у чому).Я ж готова зустрітися хоч зараз.
І ще,по-моєму, він не має самоповаги.Якби мені ото так відповідали у мейлі, я б уже плюнула і не зв"язувалася.Правда, можливо, він мазохіст...І зустріч, напевне, навмисне відтягував, щоб "приурочити" її до 8 березня...
Коротше, все одно в мене запитань більше, ніж відповідей.
Я знаю, що ризикую.Але мені не страшно.Вже не страшно.
Просто зрозуміла, що якщо не розберуся відразу, далі буде тільки гірше...

Чекайте прямих включень