Дитя Чорнобиля

Сидимо сьогодні на парі з соціології. Тут під кінець пари викладачка каже, що вона зі своєю групою студентів (де вона куратор) збирається їхати до Будапешту. Поїздка коштує всього 115 євро.Запрошувала і нас. Треба закордонний паспорт, швиденько робиш візу...На тому тижні вже треба визначитися. Їдуть - з 12 числа.А у нас якраз іспити - і звичайні, і державні, і захист бакалаврської...І вся ця мудистика - майже до кінця липня, бо ще й вступні...І коли хтось гулятиме заграницею, у нас все буде як звичайно: безсонні ночі, цистерни кави, хто палить - димова завіса, червоні очі..."Дым сигарет с ментолом пьяный угар качает..." Ми відповіли, що ДУЖЕ хотіли б, але деканат не відпустить.Не дозволить усім відразу складати іспити достроково, щоб перлись кудись розважатися...Запитали, чи їхатимуть вони наступного року.Так.Але наступна поїздка - до Парижу...Всі мало під столи не попадали... А в мене там ще й ЖЖ-знайома, Оля-Парасоля, провідала б :)...І нікуди ми з підводного човна не подінемось.Літа - не буде.Цим усе сказано.Ми невидимими, але міцними ланцюгами прикуті до Києва.І Київ, звичайно, любимо, але буває ж і передоз Києва...
А завтра ми після пар усією групою йдемо кататися по Дніпру... Що ж, теж непогано...