Дитя Чорнобиля

У День Незалежності ранок був пронизаний відчуттям самотності. В принципі, логічно.
Побачу, чи вдасться зробити все, заплановане на сьогодні. Зі святом усіх!
...

Хвала тим, хто придумав ставити на сигнал мобільного звуки з мультиків. Коли в одного рінгтоном поставлені звуки із загадковим відлунням із мультфільму про їжачка в тумані, а інший - сам по собі лякливий; і коли в того, першого, дзвонить телефон під час серйозної розмови в офісі чи цілковитої тиші...інший хоче прибити його за ці звуки. Кумедно виглядає. Такого переляканого стану - недоброзичливцям%) Ця анімація справді змушує замислитися, ненадовго зупинитися, впізнати у ній когось. Іноді дивишся на звичне - іншими очима. (У тумані видно персонажа з іншого твору - білого коня Шептала :)) )

В одному зі снів сьогодні йшла якимось незнайомим містом. На стіні чи навіть на якійсь табличці був напис: "Прошу закурить всегда больно".
В іншому сні бачила нову мультиплікаційну версію "Тіней забутих предків". Там головний герой шукав кохану не в лісі, не у горах, а у плавнях, серед болота й очерету. "Ввімкнула" мультик уже наприкінці. Намальований Іван стрибав із купини на купину, йшов на голос, який час від часу кликав його звідкись здалеку. Ось послизнувся. Упав у сіро-зелену воду. На поверхню зринуло кілька бульбашок. Усе. Далі видно тільки нескінченне болото й очерети. Подекуди очеретини складаються у букви, букви - у слова, слова у цілі цитати. Цитати, що стосуються різних історичних подій (на жаль, уже точно нічого не згадаю). Йдуть титри.
...А тепер снігопад.( . )

Не лише кумедне, а щось таке часом навіть життєво-пронизливе проступає у нехитрих сюжетах мультиків про Бернарда. З дитинства не була фанаткою будь-яких мультиків. Але це - варто подивитися. Хоча б раз.
http://www.bernardbear.com/