Дитя Чорнобиля

Щось особливо складний тиждень. Понеділок почався з прощання із загиблими з 11 батальйону. У вівторок зранку говорила з сином загиблого з 72-ої бригади - та розмова ще довго мені відлунювала. Наступного дня приймали посилки, відправляли машину з продуктами, та й ще термінова робота з'явилася, а потім вечір у госпіталі з нашим Колею. Сьогодні зранку приймаю дзвінки, поки що більш-менш тихо.

Ближче до ранку снився він. Приїхав у гості. Я все турбувалася подумки, що в під'їзді, мабуть, знову насвинячили, хоч недавно прибрали. Будильник вирвав зі сну, і я знала, що вже не повернуся в нього, навіть якщо знову ненадовго засну.
На сьогодні склала план: якщо веселуха під Межигір`ям затягнеться і стане аж занадто веселою, під вечір спакуюся і поїду туди - познайомлюся з тими, кого ще не знаю, заразом галявину розкладу, - хороше було б святкування. Одначе там уже все скінчилося, навіть затриманих відпустили.

Побувала на книжковій Петрівці. Вперше у будній день. 10-томник Нечуя-Левицького знайти вкрай складно - на розкладках-розвалах; а "під дахом" за нього правлять так само, як і у Львові, півтори тисячі гривень. Окремі томи продавати, звісно, не бажають, або ж - за (г)асторономічну ціну. Загалом хлопці в "Букіністі" суперхитрозаді, заточені на максимальне бабло. Під майже-відкритим небом, я не дивно, затишніше. Походила між полицями, ящиками. Троє продавців говорять собі. Найстарший читає вірш (видно, свій) про депутата; потім говорять про політику та яйцеметання; далі мова заходить про недавні перевірки: щоб ні в кого з продавців на робочих місцях не було ніякої політичної агітації. У хлопця, у якого збираюся купувати кілька книжок класиків, поверх однієї з коробок лежить газета "Свободи". Та він, видно, не париться. Ловлю себе на думці, що просиділа б тут весь день - серед старовинних книжок, взявши собі ще кави та слухаючи життєві історії. Але не можна.

Нелегкий був день. Впевнена, що він уже завершився, і можна порелаксувати( ... )

І репортаж дня http://jesfor.livejournal.com/1299820.html

У моєму жж - засилля романтики. І з цим нічого не можна зробити. Хтось, хто зовсім нічого не знає, може мене насварити: та таке життя складне, та таке твориться, а ти...( ... )

Щодня веселіше